Найвищі гори у світі

Яку відстань доведеться подолати людині, щоб опинитися на найвищій точці нашої планети? Які гори визнані найвищими на Землі? Хто підкорив їх першим і які труднощі чекають їх по дорозі на вершину? Можливо, вам також буде цікаво дізнатися про найвищі гори світу.

Макалу

Висота: 8485 м.
Країна: КНР/Непал
Гірська система: Гімалаї

Очолює рейтинг тибетський «чорний велетень» Макалу – один з п’яти найвищих «восьмитисячників». Про цю сніжну красуню європейці дізналися ще в середині XIX століття, але перша експедиція на вершину була споряджена лише сто років тому. Все тому, що в ті роки серця хоробрих альпіністів полонив її найближчий сусід, Еверест, а вершина Макалу залишалася «в тіні» цього гіганта і була переможена» лише в 1955 році. Легендарне сходження зробили французи під керівництвом Жана Франка.

Лхоцзе

Висота: 8516 м.
Країна: КНР/Непал
Гірська система: Гімалаї

Точок, що подолали позначку у 8 кілометрів у висоту, на карті нашої планети не так вже й багато. Гора Лхоцзе – одна з них. Її остання вершина (Лхоцзе Середня) підкорилася альпіністам лише в 2001 році. Першими на цей гострий скелястий пік ступили члени російської експедиції під керівництвом Ст. Козлова та Н. Чорного. Головна ж вершина була підкорена в 1956 році групою швейцарських альпіністів під час сходження на сусідній Еверест. Але східна стіна Лхоцзе і донині залишається неподоланою.

Канченджанга

Висота: 8568 м.
Країна: Індія/Непал
Гірська система: Гімалаї

Третя по висоті точка нашої планети знаходиться на гірському масиві Канченджанга, який, у свою чергу, належить до системи Гімалаїв. Вершин у Канченджанги п’ять, звідси і назва, що в перекладі з тибетської означає «П’ять скарбів великих снігів». Найвища – Головна Канченджанга (8568 м.). Втім, ще три з них по праву носять горде звання восьмитисячника: Ялун-Канг (8505), Південна (8491) і Центральна (8478).

Перша спроба підкорити примхливу вершину була здійснена в 1905, однак не увінчалася успіхом. Пройшовши три чверті шляху, група під керівництвом Алістера Кроулі повернулася назад. Лише в 1955 році англійці Джо Браун і Джордж Бенд змогли досягти головного піку. Серед місцевого населення поширена легенда, що гора Канченджанга – жінка, а тому заздалегідь ненавидить всіх дівчат, ступивших на її схил. На її вершині побувала всього одна жінка, англійка Джінетт Харрісон, здійснила сходження в 1998 році.

Чогорі

Висота: 8611 м.
Країна: КНР/Пакистан
Гірська система: Каракорум

Друга найвища гора світу після Евересту також належить до Гімалаїв. Чогорі, відома серед альпіністів під кодовою назвою К-2, знаходиться на кордоні Пакистану і Китаю. Буква «К» означає «Каракорум», а «2» – порядковий номер вершини, який у 1856 році їй присудив мандрівник полковник Монтгомері. Чогорі називають горою-вбивцею За статистикою, кожен четвертий альпініст приречений на загибель. Тому у цього піку є й інша назва – гора-вбивця.

Найвища гора світу – Еверест

Висота: 8848 м.
Країна: Непал/КНР
Гірська система: Гімалаї

Найвища гірська вершина в світі – це Джомолунгма, більше відома нам як Еверест. Вона знаходиться чи не в самій «філософськІЙ» частини землі – на Тибеті. Ця велична засніжена піраміда вражала багато поколінь мандрівників, і навіть зараз, коли вершина Евересту неодноразово підкорена, надихає тисячі відважних альпіністів збирати речі і вирушати в довгий, повний смертельних небезпек шлях наверх.

Еверест, одне з найкрасивіших місць світу, є частиною гірської системи Гімалаїв. Гора знаходиться між Непалом і Китаєм, але пік її розташований все-таки в Китаї, в Тибетському автономному районі. Згідно з різними джерелами, висота Евересту коливається від 8844 до 8852 метрів.

Ці дані постійно змінюються. Навесні 2010 жителі Китаю офіційно зафіксували найвищу гору на рівні 8848 метрів. А в 2016 році вчені «довели», що вершина Евересту насправді на 4 метри нижче заявленої висоти. До речі, вже доведено, що Джомолунгма зростає щорічно приблизно на п’ять міліметрів із-за руху літосферних плит, на стику яких як раз і розташувався Еверест.

У самої високої гори на планеті досить багато імен. Жителі Тибету називають Еверест «Матір’ю богів землі» («Божественна (qomo) мати (ma) життя (lung)» – Джомолунгма). А ось непальці називають її Сагарматха. Це означає «Лоб Небес» або «Мати богів». Ну а назва «Еверест» горе англійці дали на честь Джорджа Евереста, який 1830-1843 роках керував геодезичною службою Британської Індії. Через кілька років після смерті вченого, у 1856 році, його наступник Ендрю Під запропонував присвоїти горі назву Еверест. До речі, саме він представив дані дослідження висот «Піку XV» і підтвердив, що це найвища вершина, ймовірно, в усьому світі.

Історія сходжень на Еверест

Перший раз чоловік виліз на найвищу гору 29 травня 1953 року. Першопрохідцями Евересту стали новозеландець Едмунд Хілларі і шерп (шерпи – одна з народностей Непалу) Тенцинг Норгей. Вони пройшли через Південне сідло по тому шляху, який незадовго до цього розвідали швейцарці. З собою похід підкорювачів взяв кисневі прилади. Сама ж команди складалася з 30 осіб. У травні 1982 року на цей «дах світу» піднялися 11 альпіністів з Радянського Союзу. Вони піднялися по південно-західному схилу, який до цього вважався непрохідним. В експедиції особливо відзначилися українці Михайло Туркевич та Сергій Бершов – вони першими в історії піднялись на Еверест вночі.

У 2001 році був здійснений дивовижний подвиг – на гору піднявся сліпий американець на ім’я Ерік Вейхенмайер. До цього сходження він вже відвідав усі найвищі вершини всіх семи континентів. Таким чином чоловік хотів довести, що всі завдання, які людям здаються недосяжними, насправді досяжні. Ще один рекорд Евересту було встановлено 14 травня 2005 року. Льотчик-випробувач Дідьє Дельсаль з «Eurocopter» першим у світі успішно посадив вертоліт на пік гори.

Через три роки на вершину Джомолунгми виліз найстарший чоловік. Ним став 76-річний непалець Бахадур Шерхан.

Ще через два роки на піку Евересту з’явився наймолодша особа, 13-річний громадянин Америки Джордан Ромеро, який підкорив вершину разом з батьком. До цього даний рекорд був закріплений за 15-річним юнаком.

Ще одне незвичайне сходження зробила група непальців . 20 чоловік пішли в ризиковану експедицію по збору відходів, які залишають на схилах альпіністи. Ними було зібрано приблизно 1800 кілограмів сміття.

Небезпеки найвищої гори

Кожен рік до вершини Евересту намагаються дійти близько 500 осіб. Їх не лякає те, що вночі температура повітря може опуститися до -600 C, а вітер буквально збиває з ніг – швидкість його поривів досягає 200 метрів в секунду. Тим не менш, за деякими підрахунками, на найвищу гору вже піднялися близько 5 тисяч альпіністів. Кожен підйом займає приблизно 2 місяці. У цей час закладається і період акліматизації і установки таборів. До речі, за час такого походу мандрівники худнуть в середньому на 10-15 кілограмів.

І ще одна трудність, щоправда, незначна з попередньою. Держави, на території яких розташовані підступи до гори, вимагають велику суму грошей за право зійти на вершину Евересту. Влади встановлюють і черговість відправлень компаній альпіністів. Менше за всіх доведеться викласти за сходження на Джомолунгму з боку Тибету. Ну а пробувати підкорити вершину краще навесні і восени, так як в цей час не так активні мусони.

Туркомпанії називають різну ціну походу на гору з боку Непалу: в середньому від 20 до 60 тисяч доларів. З китайської сторони це можна зробити дешевше: на одну людину доведеться витратити близько 4,6 тисяч доларів. Варто додати, що ці кошти йдуть на покупку спроби сходження, але зовсім не гарантують успішний результат.

Спеціалісти кажуть, що успіх експедиції залежить від погоди і екіпіровки колективу. Перед сходженням на Еверест обов’язково потрібно пройти акліматизацію. Найважче, кажуть бувалі, це останні триста метрів шляху до вершини. Альпіністи їх називають «мертвою зоною» або «найдовшою милею на Землі». На цій території потрібно пройти дуже гладкий і крутий кам’яний схил, який покритий снігом. Але головна перешкода – не слизька поверхня, а розріджене повітря, буквально затьмарює свідомість альпініста.

Тисячі альпіністів намагалися піднятися на Еверест. Деякі поплатилися за це життям. З часів відкриття піку і до сьогоднішнього дня під час експедицій загинуло більше двохсот чоловік. За деякими даними, найчастіше це траплялося через брак кисню. Іноді люди гинули в лавинах, на спусках або сходженнях, через серцеву недостатність або обмороження. Знайдених загиблих альпіністів ховають жителі Непалу. Вони щиро слідують віковим традиціям і роблять все, щоб душі верхолазів знайшли спокій. Згідно з повір’ями, якщо не зробити спеціальну урочисту церемонію «спасіння душ померлих», то загиблі альпіністи не знайдуть спокій і блукатимуть на «даху світу». А місцеві відправляються в шлях на вершину найвищої гори тільки разом з талісманами і ритуалами, щоб не зустрітися з духами Джомолунгми.

Найвища гора в Україні

Як не дивно, але назва гори походить від румунської мови і означає «важкопрохідне підвищення». Ось і виходить, що румуни, які дали назву горі, вважали її не горою, а тільки підвищенням.