На звання найбільш засухостійкої рослини претендує морська водорість – фукус пухирчастий. Він переносить десятикратну втрату вологи. Також, це й найбільш морозостійка рослина серед водоростей. Фукус витримує температуру до - 60⁰С.
Найбільша водяна рослина – бура водорість макроцистис. Її максимальна довжина коливається від 70 до 300 метрів.
Бразильська рослина водний гіацинт поширилася майже у всіх великих водоймищах, і стала водним бур’яном.
Однією із найбільш солестійких наземних рослин є солерос з родини маревих. Він росте на морських узбережжях і солончаках при концентрації солей у ґрунтових водах до 6 %. А його насіння сходить навіть в 10 %-ому соляному розчині.
Найбільш жаростійкою наземною рослиною є верблюжа колючка з родини бобових. Вона витримує температуру до +70⁰ С.
Насіння горіхоносного лотоса, виявлене в 1951 році у Японії, в торф’яному болоті на глибині 5,5 метра. Воно перебувало в човні, який належав людині кам’яного віку. Після витягнення насіння з торфу, воно проросли, та розцвіло. Перебування цих насінин у торфі без доступу кисню сприяло збереженню їхньої життєздатності. Радіовуглецевий метод аналізу показав, що цьому насінню було не менш 1040 років.
Найбільша Гліцинія в світі росте в Каліфорнії – штат США, її ліана займає під собою площу в 0,4 гектара і важить 250 тонн. У місті Сьєрра-Мадре, де росте ця ліана, щороку в березні проводиться фестиваль Вістерії, на якому відвідувачам демонструють гліцинію віком 111 років, посипану більш ніж 1 мільйоном лавандових грон. Середній вік життя гліцинії може становити 50 років. Квіти у гліцинії можуть бути пурпурового, лавандового, рожевого, фіолетового або білого забарвлення. Азіатські види цвітуть навесні, на початку травня-червні, а американські гліцинії розквітають в середині або в кінці літа.
Рекордсменом по площі, вважається бенгальський фікус. Ця рослина утворює на бічних відростках велику кількість повітряних коренів, які, досягаючи землі, укорінюються та перетворюються на стовбури. У результаті величезна крона дерева тримається на кореневих підпірках. Найвідоміший з баньянів росте в ботанічному саду міста Калькутти. В 1929 році, окружність його крони перевищувала 300 метрів, а число повітряних коренів – досягало 600 метрів.
У Стевії Ребо – рослини із сімейства складноцвітих, родом з Південної Америки, містяться глікозиди стевін і ребодін, які в 300 разів солодші за цукор.
Найбільше білка в насінні аж 61% містить бобова рослина люпин . Однак білок насіння люпину містить отрутні алкалоїди, що і не дозволяє використовувати його у харчуванні.
Найдрібніше насіння серед квіткових рослин має паразитична квітка заразиха. Вага однієї насінини становить усього одну стомільйонну частку грама.
Близько 45 видів квіткових рослин настільки оригінальні, що для них були засновані окремі сімейства – з єдиним родом й одним видом. Більшість цих рослин – жителі тропіків і субтропіків. Наприклад в помірній зоні зустрічаються адокса мускусна (Adoxa moschatellіna) і сусак парасольковий (Butomus umbellatus) єдині представники сімейств, адоксових і сусакових.
На висоту 6218 метрів над рівнем моря піднімається в гори піщанка моховидна, рослина із родини гвоздикових. Трохи нижче, на висоті 6096 метрів, у Гімалаях, росте кілька видів едельвейсів .
Найбільшими суцвіттями володіє пальма корифа парасолькова, що росте в південно-східній Азії й на острові Шрі-Ланка. Висота її суцвіття досягає 6 метрів, а квітів у суцвітті – півмільйона.
Рекорд по тривалості цвітіння встановила пальма каріота пекуча . Це дерево, що росте в південно-західній Азії, цвіте один раз у житті, після чого гине. Однак цвітіння триває безупинно протягом декількох років.
Найрізноманітнішим по кількості видів квіткових родин вважається ястребинка з родини складноцвітих). Види ястребинок дуже мінливі та з безліччю перехідних форм. Тому видова чисельність цього роду оцінюються ботаніками від 1 до 5 тисяч видів.
Існують рослини, розповсюджені на всіх континентах Землі. Вони одержали назву космополітних. У п’ятірку найбільше широко розповсюджених рослин входять: вівчарська сумка із родини хрестоцвітих, горець пташиний із родини гречаних), м’ятлик однолітній , мокриця із родини гвоздикових і кропива дводомна із родини кропив’яні.
Найпівденніша межа поширення квіткових рослин пролягає між 64⁰ й 66⁰ південної широти на антарктичних островах.
Найрізноманітніша родина квіткових рослин це орхідейні. За оцінкою ботаніків до них входить від 17 до 30 тисяч видів рослин.
Найбільша водяна рослина – бура водорість макроцистис. Її максимальна довжина коливається від 70 до 300 метрів.
Бразильська рослина водний гіацинт поширилася майже у всіх великих водоймищах, і стала водним бур’яном.
Однією із найбільш солестійких наземних рослин є солерос з родини маревих. Він росте на морських узбережжях і солончаках при концентрації солей у ґрунтових водах до 6 %. А його насіння сходить навіть в 10 %-ому соляному розчині.
Найбільш жаростійкою наземною рослиною є верблюжа колючка з родини бобових. Вона витримує температуру до +70⁰ С.
Насіння горіхоносного лотоса, виявлене в 1951 році у Японії, в торф’яному болоті на глибині 5,5 метра. Воно перебувало в човні, який належав людині кам’яного віку. Після витягнення насіння з торфу, воно проросли, та розцвіло. Перебування цих насінин у торфі без доступу кисню сприяло збереженню їхньої життєздатності. Радіовуглецевий метод аналізу показав, що цьому насінню було не менш 1040 років.
Найбільша Гліцинія в світі росте в Каліфорнії – штат США, її ліана займає під собою площу в 0,4 гектара і важить 250 тонн. У місті Сьєрра-Мадре, де росте ця ліана, щороку в березні проводиться фестиваль Вістерії, на якому відвідувачам демонструють гліцинію віком 111 років, посипану більш ніж 1 мільйоном лавандових грон. Середній вік життя гліцинії може становити 50 років. Квіти у гліцинії можуть бути пурпурового, лавандового, рожевого, фіолетового або білого забарвлення. Азіатські види цвітуть навесні, на початку травня-червні, а американські гліцинії розквітають в середині або в кінці літа.
Рекордсменом по площі, вважається бенгальський фікус. Ця рослина утворює на бічних відростках велику кількість повітряних коренів, які, досягаючи землі, укорінюються та перетворюються на стовбури. У результаті величезна крона дерева тримається на кореневих підпірках. Найвідоміший з баньянів росте в ботанічному саду міста Калькутти. В 1929 році, окружність його крони перевищувала 300 метрів, а число повітряних коренів – досягало 600 метрів.
У Стевії Ребо – рослини із сімейства складноцвітих, родом з Південної Америки, містяться глікозиди стевін і ребодін, які в 300 разів солодші за цукор.
Найбільше білка в насінні аж 61% містить бобова рослина люпин . Однак білок насіння люпину містить отрутні алкалоїди, що і не дозволяє використовувати його у харчуванні.
Найдрібніше насіння серед квіткових рослин має паразитична квітка заразиха. Вага однієї насінини становить усього одну стомільйонну частку грама.
Близько 45 видів квіткових рослин настільки оригінальні, що для них були засновані окремі сімейства – з єдиним родом й одним видом. Більшість цих рослин – жителі тропіків і субтропіків. Наприклад в помірній зоні зустрічаються адокса мускусна (Adoxa moschatellіna) і сусак парасольковий (Butomus umbellatus) єдині представники сімейств, адоксових і сусакових.
На висоту 6218 метрів над рівнем моря піднімається в гори піщанка моховидна, рослина із родини гвоздикових. Трохи нижче, на висоті 6096 метрів, у Гімалаях, росте кілька видів едельвейсів .
Найбільшими суцвіттями володіє пальма корифа парасолькова, що росте в південно-східній Азії й на острові Шрі-Ланка. Висота її суцвіття досягає 6 метрів, а квітів у суцвітті – півмільйона.
Рекорд по тривалості цвітіння встановила пальма каріота пекуча . Це дерево, що росте в південно-західній Азії, цвіте один раз у житті, після чого гине. Однак цвітіння триває безупинно протягом декількох років.
Найрізноманітнішим по кількості видів квіткових родин вважається ястребинка з родини складноцвітих). Види ястребинок дуже мінливі та з безліччю перехідних форм. Тому видова чисельність цього роду оцінюються ботаніками від 1 до 5 тисяч видів.
Існують рослини, розповсюджені на всіх континентах Землі. Вони одержали назву космополітних. У п’ятірку найбільше широко розповсюджених рослин входять: вівчарська сумка із родини хрестоцвітих, горець пташиний із родини гречаних), м’ятлик однолітній , мокриця із родини гвоздикових і кропива дводомна із родини кропив’яні.
Найпівденніша межа поширення квіткових рослин пролягає між 64⁰ й 66⁰ південної широти на антарктичних островах.
Найрізноманітніша родина квіткових рослин це орхідейні. За оцінкою ботаніків до них входить від 17 до 30 тисяч видів рослин.
Немає коментарів:
Дописати коментар