Останній вулкан у наших Карпатах стих понад мільйон років тому. Здавалося б, із кінцем вулканічної активності настав тихий і мирний етап розвитку гір. Однак, цей спокій є лише позірним, насправді, надра нуртують, а розпечені маґматичні маси лежать лиш щойно під тоненькою кіркою гірських порід. Завдяки такій близькості вогненного дихання нашої планети, на Закарпатті проявляються численні джерела гарячих вод.
Звичайно, термальні джерела Закарпаття – це далеко не розбурхані ґейзери Єловстону чи Камчатки, а радше скидаються на теплі онсени Японії. Проте, на противагу Японії, термальні джерела на Закарпатті мають свердловинне походження… Розпочинаючи із 1960-х років на теренах Закарпатської низовини ґеологи розвідували родовища газу і нафти, а натомість наткнулись на джерела гарячої мінеральної води… Сьогодні більшість із джерел використовуються у якості термальних курортів.
Ґеологи, на Закарпатті, розвідали, майже, три десятки родовищ термальних вод від низько- до високотемпературних. Левова частка цих родовищ приурочена до артезіанського басейну Закарпатської низовини, яка разом із Паннонією знаходиться у синклінальній – прогинній передгірній зоні. Це зона субдукції африканської та європейської тектонічних плит. Увесь терен пронизаний системою ґеологічних розколів, по яких вгору проникають магматичні потоки. Тому температура земних надр Закарпатської низовини є значно вищою, ніж карпатської складчастої зони, яка знаходиться поруч, всього за два-три десятки кілометрів. Наприклад, у гірській частині температура надр зростає на 1,4°С на кожні 100 метрів глибини, а на Закарпатській низовині – на 5-8°С на 100 метрів! Близьке, до поверхні, залягання магми розігріває водоносні горизонти до 50-200°С!
Найгарячішими є води у свердловині поблизу села Залужжя, що під Мучевим, температура надр тут, на глибині 4-х кілометрів, становить 210°С. Це й не дивно, адже у радіусі 10-15 кілометрів від села знаходяться згаслі вулкани, наприклад, замкова гора у Мукачевому, де розташований відомий замок Паланок. Загалом, залузький гідротермальний басейн є унікальним для України – його площа становить лише близько 30-ти квадратних кілометрів, а водоносні горизонти розігріваються близьким заляганням магми і через свердловини виносять на поверхню газову паро-водяну суміш. Ці терени є перспективними для будівництва термальних електростанцій, проте мало принагідні для бальнеологічних курортів.
Термальні водоносні горизонти простягаються смугою через усе рівнинне Закарпаття – від Ужгорода до Берегова, а їх температури варіюють від 20 до 60°С. За температурою, гарячі джерела поділяють на теплі (20-35°С), гарячі (36-42°С) та дуже гарячі (понад 43°С). Якщо не враховувати залузького басейну із його надгарячими водами, то гарячі і дуже гарячі джерела температурою до 60°С приурочені до теренів в околицях містечка Берегове. На цих теренах, нині, діє ціла низка бальнеологічних курортів.
Хімічний склад термальних вод Закарпаття дуже варіює, що залежить від горизонту їх залягання, гірських порід і температури. На глибинах 0,2-2 км, у товщах вулканічних туфів, залягають води багаті на силіцієву кислоту (100-250 мг/л) із високими вмістами вуглекислого газу, азоту та метану, є також лужні азотні джерела. Поблизу села Мужієве знаходиться слаборадонове термальне джерело. Ці гідротерми протяглись смугою від Ужгорода до Берегова. На глибинах 1-3 км, де знаходяться морські поклади кам’яних солей, термальні води являють собою концентровані ропи із високим вмістом йоду та брому (250-850 мг/л). Цей водоносний басейн простягається між Боржавою, Теребовлею та Мукачевим.
У місця прояву термальних вод є однією із туристичних дестинацій Закарпаття. Тут бурхливо розвивається курортна діяльність – від дрібних приватних садиб, до добре орґанізованих аквапарків та пансіонатів. Це природне диво України варте нашої уваги.
Звичайно, термальні джерела Закарпаття – це далеко не розбурхані ґейзери Єловстону чи Камчатки, а радше скидаються на теплі онсени Японії. Проте, на противагу Японії, термальні джерела на Закарпатті мають свердловинне походження… Розпочинаючи із 1960-х років на теренах Закарпатської низовини ґеологи розвідували родовища газу і нафти, а натомість наткнулись на джерела гарячої мінеральної води… Сьогодні більшість із джерел використовуються у якості термальних курортів.
Закарпатська низовина знаходиться у зоні зіткнення африканської та європейської плит, де гарячі потоки магми підходять близько до земної поверхні. Тому тут широко розповсюджені гарячі водоносні пласти.
Мукачівський замок-паланок зведений на вершині згаслого вулкану, у надрах якого все ще досі нуртує розпечена магма.
Термальні водоносні горизонти простягаються смугою через усе рівнинне Закарпаття – від Ужгорода до Берегова, а їх температури варіюють від 20 до 60°С. За температурою, гарячі джерела поділяють на теплі (20-35°С), гарячі (36-42°С) та дуже гарячі (понад 43°С). Якщо не враховувати залузького басейну із його надгарячими водами, то гарячі і дуже гарячі джерела температурою до 60°С приурочені до теренів в околицях містечка Берегове. На цих теренах, нині, діє ціла низка бальнеологічних курортів.
У місця прояву термальних вод є однією із туристичних дестинацій Закарпаття. Тут бурхливо розвивається курортна діяльність – від дрібних приватних садиб, до добре орґанізованих аквапарків та пансіонатів. Це природне диво України варте нашої уваги.
Джерело: http://www.naturalist.if.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар