Термальні джерела Закарпаття

Останній вулкан у наших Карпатах стих понад мільйон років тому. Здавалося б, із кінцем вулканічної активності настав тихий і мирний етап розвитку гір. Однак, цей спокій є лише позірним, насправді, надра нуртують, а розпечені маґматичні маси лежать лиш щойно під тоненькою кіркою гірських порід. Завдяки такій близькості вогненного дихання нашої планети, на Закарпатті проявляються численні джерела гарячих вод.
Звичайно, термальні джерела Закарпаття – це далеко не розбурхані ґейзери Єловстону чи Камчатки, а радше скидаються на теплі онсени Японії. Проте, на противагу Японії, термальні джерела на Закарпатті мають свердловинне походження… Розпочинаючи із 1960-х років на теренах Закарпатської низовини ґеологи розвідували родовища газу і нафти, а натомість наткнулись на джерела гарячої мінеральної води… Сьогодні більшість із джерел використовуються у якості термальних курортів.

Закарпатська низовина знаходиться у зоні зіткнення африканської та європейської плит, де гарячі потоки магми підходять близько до земної поверхні. Тому тут широко розповсюджені гарячі водоносні пласти.

Ґеологи, на Закарпатті, розвідали, майже, три десятки родовищ термальних вод від низько- до високотемпературних. Левова частка цих родовищ приурочена до артезіанського басейну Закарпатської низовини, яка разом із Паннонією знаходиться у синклінальній – прогинній передгірній зоні. Це зона субдукції африканської та європейської тектонічних плит. Увесь терен пронизаний системою ґеологічних розколів, по яких вгору проникають магматичні потоки. Тому температура земних надр Закарпатської низовини є значно вищою, ніж карпатської складчастої зони, яка знаходиться поруч, всього за два-три десятки кілометрів. Наприклад, у гірській частині температура надр зростає на 1,4°С на кожні 100 метрів глибини, а на Закарпатській низовині – на 5-8°С на 100 метрів! Близьке, до поверхні, залягання магми розігріває водоносні горизонти до 50-200°С!

Мукачівський замок-паланок зведений на вершині згаслого вулкану, у надрах якого все ще досі нуртує розпечена магма.

Найгарячішими є води у свердловині поблизу села Залужжя, що під Мучевим, температура надр тут, на глибині 4-х кілометрів, становить 210°С. Це й не дивно, адже у радіусі 10-15 кілометрів від села знаходяться згаслі вулкани, наприклад, замкова гора у Мукачевому, де розташований відомий замок Паланок. Загалом, залузький гідротермальний басейн є унікальним для України – його площа становить лише близько 30-ти квадратних кілометрів, а водоносні горизонти розігріваються близьким заляганням магми і через свердловини виносять на поверхню газову паро-водяну суміш. Ці терени є перспективними для будівництва термальних електростанцій, проте мало принагідні для бальнеологічних курортів.

Термальні водоносні горизонти простягаються смугою через усе рівнинне Закарпаття – від Ужгорода до Берегова, а їх температури варіюють від 20 до 60°С. За температурою, гарячі джерела поділяють на теплі (20-35°С), гарячі (36-42°С) та дуже гарячі (понад 43°С). Якщо не враховувати залузького басейну із його надгарячими водами, то гарячі і дуже гарячі джерела температурою до 60°С приурочені до теренів в околицях містечка Берегове. На цих теренах, нині, діє ціла низка бальнеологічних курортів.

Один із сучасних термальних курортів на Закарпатті

Хімічний склад термальних вод Закарпаття дуже варіює, що залежить від горизонту їх залягання, гірських порід і температури. На глибинах 0,2-2 км, у товщах вулканічних туфів, залягають води багаті на силіцієву кислоту (100-250 мг/л) із високими вмістами вуглекислого газу, азоту та метану, є також лужні азотні джерела. Поблизу села Мужієве знаходиться слаборадонове термальне джерело. Ці гідротерми протяглись смугою від Ужгорода до Берегова. На глибинах 1-3 км, де знаходяться морські поклади кам’яних солей, термальні води являють собою концентровані ропи із високим вмістом йоду та брому (250-850 мг/л). Цей водоносний басейн простягається між Боржавою, Теребовлею та Мукачевим.

У місця прояву термальних вод є однією із туристичних дестинацій Закарпаття. Тут бурхливо розвивається курортна діяльність – від дрібних приватних садиб, до добре орґанізованих аквапарків та пансіонатів. Це природне диво України варте нашої уваги.

Джерело: http://www.naturalist.if.ua