Озеро Ялпуг

На запитання: “Яке найбільше озеро України?”, більшість, незадумуючись, відповідає – “Сітязь” або просто “Шацькі”. Насправді ж, Світязь є найглибшим озером України. А от найбільше озеро лежить, майже, за 800 кілометрів від Шацьких Озер на півдні Бессарабії (Одеська область) – це другий озірний край України. І це озеро йменується Ялпуг.

Звичайно, вік і походження Шацьких та придунайських озер цілковито відмінні. Шацькі – льодовикові озера віком, щонайменше, 150 тисячоліть, а придунайські і зокрема Ялпуг – це лиманні озера, які налічують 1,5-2 тисячоліть від виникнення. Формування лиманних озер на півдні Бессарабії пов’язано із поступовою міґрацією дельти Дунаю на північ.

Неначе море неспокійний Ялпуг

Сама дельта почала формуватись близько 5-ти тисячоліть тому після відновлення рівня води у Чорному морі (у льодовиковий час рівень води Чорного моря був нижчим від сучасного приблизно на 80 м – авт.). Море затопило пласку рівнину, утворивши широку затоку. Дунай впадав у неї на південному заході, поступово замулюючи її, а річки Бессарабії – на півночі. У міру намивання мулу та піску, русло у гирлі Дунаю почало активно меандрувати і галузитись на окремі рукави. Найдавнішим є південний Ґеорґіївський рукав, який виник у період 4-3,5 тисячоліття тому, відтак сформувався Сулинський – 3-2 тисячоліття тому і нарешті, близько 1500 років тому розпочав формуватися наймолодший Кілійський рукав – на сьогодні, є головним руслом Дунаю. Його просування на північ, практично, припинилося, оскільки він уперся у південні окраїни Бессарабської височини. Однак, при впадінні у Чорне море Кілійське русло активно галузиться на три головні і півдесятка дрібних рукавів.

Коли на озері штормить, бурхливі хвилі хижо накидуються на греблю між Ялпугом і Кугурлуєм.

Коли Кілійський рукав дельти Дунаю, 1,6-1 тисяч років тому, формувався, він активно намивав мул і пісок, створивши вздовж лівого берега своєрідну багатокілометрову дамбу, яка перекрила стоки усіх дрібних бессарабських річок. Таким чином, у вузьких яругових долинах, на які розчленована височина, почала накопичуватись вода і виникла ціла система меридіональних озер: Кагул, Ялпуг-Кугурлуй, Саф’я, Китай та ще кілька значно дрібніших. Усі вони з’єднані із Дунаєм руслами річок, що витікають із цих озер і є природнім продовженням річок, що впадають у озера. Слід сказати, що Дунай цілковито змінив русла тих річок, котрі витікають із озер. Якщо ріки, що живлять озера, течуть із півночі на південь, то ріки, що витікають із озер, спрямовані із заходу на схід паралельно руслу Кілійського рукава, що великою дугою захоплює їх води.

Озеро Ялпуг, сьогодні, розділене на дві половини штучною греблею. Південна частина – це озеро Кугурлуй, а от північна частина – і є найбільшим озером України, яке так і називається Ялпуг. Воно простягається на 39 кілометрів, а у найширшому місці сягає майже 15 км. Загальна площа озера – 142 квадратні кілометри, а максимальна глибина становить 5,3 м.

Екосистема Ялпугу, на жаль, знаходиться під постійним і дуже потужним антропоґенним тиском. Береги озера і однойменної річки Ялпуг, що його живить, густо заселені і розорані під ріллю, звідки у водоймище змиваються пестициди і мінеральні добрива. Часто-густо, показники вмісту нітратів і солей амонію у водах Ялпугу перевищують допустимі санітарні концентрації. Води ж самого озера, із 1960-х років, використовуються для зрошування полів, що призвело до падіння рівня води, підвищення її твердості та солоності. Через зарегульованість водостоку Ялпуг евтрофікується і замулюється.

Поля і виноградники простяглись вздовж берегів Ялпугу.

Та попри усі негативні чинники, спричинені людиною, Ялпуг є важливою екосистемою із високими показниками біологічного розмаїття. У водах озера розповсюджено близько трьох десятків риб і тисячі видів безхребетних: раків, молюсків, комах, хробаків, тощо. Ялпуг є пристанищем для сотень видів птахів, які тут гніздяться чи перебувають у часі весняних і осінніх міґрацій. Береги і води озера населяють понад дві сотні одноклітинних і нитчастих водоростей, десятки видів рослин.

Джерело:http://www.naturalist.if.ua