Реліктовий ліс Горган

Високо у Ґорґанах (Івано-Франківська область), там, де на пожовклий від лишайника камінний океан ґрехотів пінно набігають смарагдові хвилі лісів, зграбно здіймаються у синю височінь могутні кедрини. Повз цих півтисячолітніх сосен стрімко пронеслись і канули в Лету цілі людські епохи зі своїми візіями і клопотами. А гірські велети, що розмірено і неквапом погойдуються у такт нестримним гірським вітрам, є мовчазним нагадуванням сивої минувшини, часу грізного дихання льодовика.

Понад 10 тисячоліть тому, як свідчать палеопалінологічні дослідження (вивчення викопного пилку), кедринові ліси були таким самим звичним явищем, як сьогодні діброви. Кедрини (Pinus cembra L.) охоплювали тисячі квадратних кілометрів території Європи, простягаючись вузькою смугою, затисненою між кілометрової товщини льодовиком на півночі і зледенілими Альпами і Карпатами на півдні.

Кінець льодовикового періоду, ознаменував завершення епохи кедринових лісів. У міру потепління і наступу, спершу, березово-соснових, а потім в’язових і дубових лісів, кедрини відступали в гори, де майже, повсюдно їх очікувало невблаганне, як сама еволюція, вимирання. У Карпатах, кедринових лісів, практично, не залишилось. Вони збереглись невеличкими острівцями у Татрах, Ґорґанах, Фараґаських, Ретезатських та Буцеґських Горах. Тоді як у Альпах, вище 1500 метрів над морем, існує окремий кедриновий лісовий пояс, який перекриває смерековий. Це справжні реліктові екосистеми, які, майже, незмінними дійшли до нашого часу із глибокого палеоліту.

Кедрини на схилах гори Ґрофа, Північні Ґорґани.

В Українських Карпатах реліктові кедринові ліси займають всього 65 квадратних кілометрів – це лише 0,4% від усіх лісів наших гір! Кедрина розповсюджена по верховинах від Північних Ґорґан і далі на південь по Свидівці та Чорногорі. Однак, кедринові ліси зростають лише у Ґорґанах двома невеликими острівцями. Перший – це хребет Ґрофа-Попадя у Північних Ґорґанах, а другий – хребет Довбушанка-Полєнські у Південних Ґорґанах. У інших же місцях кедрини зростають поодиноко або невеликими групами, однак лісів не утворюють.

У Ґорґанах кедрина не утворює чистих лісів, а лише змішані смерекові кедрівники. Найбільшою є площа лісів де кедрова сосна складає лише 40%, наприклад, у природному заповіднику “Ґорґани” такі ліси займають 80 га, а 50%-ове співвідношення зі смерекою виявлено лише на 40-а гектарах. Загальна ж площа кедрівників у заповіднику складає 539 га. Іншим найбільшим її місцезростанням є верхів’я ріки Лімниці поблизу Осмолоди – хребет Ґрофа-Попадя, тут ліси Сосни кедрової становлять 800 га на висотах від 1000 до 1700 м над морем, часом утворюючи, практично, чисті кедрівники.

Шишки кедрини - кедрової сосни європейської.

Кедрівники мають дуже просту структуру. У чистих лісах Сосни кедрової європейської існує лише два яруси – крон і чагарничків. Зрозуміло, що крони утворює сосна, а чагарнички, висотою до 0,5 м, – чорниця та брусниця. Інші рослини тут не зростають. Схожа структура і у змішаних смереково-кедрових та кедрово-смерекових лісах, от лише тут додається трав’янистий ярус із Папороті австрійської  й Блехнуму колосистого , а також ярус мохів. У лісах, на межі із субальпійським криволіссям, з’являється другий ярус із сосни гірської заввишки 2-2,5 м, проте, який з ростом лісу, гине.

Ростуть кедринові ліси дуже повільно, оскільки сосна поселяється на розсипах пісковиків та скелях – в умовах непридатних для її основного конкурента – швидкорослої смереки. Загалом, найбільші кедрівники зростають на західних і північно-західних схилах Ґорґан, які відкриті теплим і вологим західним вітрам, а на південних схилах гір, де сонце у спеку розігріває кам’яні осипища до 40-50°С, можна побачити лише поодинокі дерева.

Джерело:http://www.naturalist.if.ua/?