Цікаво про нафту.

Про походження слова «нафта» вчені дискутують досі. Більшість з них упевнені, що воно має турецьке коріння, а турки, в свою чергу, запозичили його. Інші лінгвісти ріднять назву корисних копалин з аккадським дієсловом «напатум» — «вогник». Є припущення, що це може бути і іранське запозичення слова «naft», тобто «рідка речовина». Представляємо цікаві факти про нафту.

1. Нафта — не тільки чорне, а й по-справжньому живе золото. Адже в її основі лежить морська вода і планктон, що мешкав на Землі десятками мільйонів років тому. Хоча це відкриття вчені зробили відносно недавно. Були часи, коли джерелом утворення природного багатства вважалася китова сеча, яка нібито настільки важка, що осідає на морське дно, потім вбирається в грунт і проникає в її глибинні шари підземними каналами.

2. Найбільшими запасами нафти з відомих сьогодні мають п’ять держав Перської затоки. На їх частку припадає 2/3 відкритих родовищ.

3. Всього одна крапелька «чорного золота» здатна зіпсувати 25 літрів питної води.

4. Нафта, що розлилася по поверхні океану, вважається екологічним лихом. Але в історії відомий випадок, коли вона стала не руйнувальницею, а рятівницею тварин. У 19-му столітті кити піддавалися масовому винищенню, бо їх жир ідеально підходив для використання в лампах. Він не чадів, не мав неприємного запаху і витрачався дуже економно. Використовували цю речовину і для інших цілей — наприклад, для виготовлення косметики, для змазування механізмів і для виробництва свічок. Популяція китів стрімко скорочувалася, найбільші тварини Землі виявилися на межі вимирання. Китам допоміг винахід гасу — продукт перегонки нафти.

5. На зорі автомобілебудування бензин, одержуваний, як відомо, з нафти, був вкрай дешевий і практично не користувався попитом. Адже покупку авто могли собі могли дозволити одиниці, а отже, необхідності у великій кількості бензину не було. Його більше набували з гігієнічною метою — як засіб проти вошей або для відмивання жирних плям на тканині.

6. Стрибок ціни на нафту неминуче призводить до підвищення цін і на споживчі товари. «Чорне золото» не випадково стає їх індикатором. Адже крім бензину воно витрачається на опалювальні потреби, а виготовляються з нього хімічні та синтетичні продукти широко використовуються для виробництва товарів народного споживання.

7. В день ми витрачаємо приблизно стільки нафти, скільки природа створювала протягом півтори тисячі років. Це земне багатство не заповнюється, і коли-небудь, хоча в дуже віддаленому майбутньому, запаси нафти на Землі опиняться вичерпані.

8. По суті, нафта — це те же кам’яне вугілля, тільки рідка: настільки ці природні копалини близькі за хімічним складом. Вони навіть відносяться до загальної групи — каустобіолітам. Першим про їх спорідненість здогадався ще Михайло Ломоносов, який опублікував в 1763 році роботу «Про шари землі».

9. Першими отримали нафту за допомогою буріння стародавні китайці, і сталося це в 4-му столітті до нашої ери. Вони виконали в грунті свердловину глибиною 240 м за допомогою труб, виготовлених з бамбука.

10. Сучасна наука вважає, що видобуток нафти вже досяг свого піку, який припав на 2005 рік. Потім протягом декількох років викачування земного ресурсу було рівним і знаходилося на рівні уявного плато. З 2011 року почався поступовий спад.

11. Всі родовища нафти умовно діляться на «слонів» (так називають гігантські джерела «чорного золота») і «мишей» (маленькі родовища). На частку «слонів» припадає приблизно 60% світового нафтовидобутку, на частку «мишей» — інше.

Джерело: http://cikavo.net/